Love in Injustice
I was a stranger to the world of love Until you up walked into my life And filled it with magic, wonder, and thrill You memerized me with the magic in your voice Your loving touch drove me insane I felt you in every single breathe I was so drowned in the depth of love To me you were the prince in disguise You stepped into my life, And designed it with pearls Little did I know That your like breeze And would fly off far away Leaving me all alone Love, Was this your justice to me?
2018-12-03 14:40:03
30
12
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (12)
POET UNKNOWN
@Ren welcome 😊
Відповісти
2020-05-12 14:46:27
2
Ren
@POET UNKNOWN 😁😁😁😆
Відповісти
2020-05-12 17:16:54
1
POET UNKNOWN
@Ren 😊😊😊
Відповісти
2020-05-12 17:22:50
1
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4209
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3044