Привіт...
.... старий друже, як ти живеш? Все ще бродиш у пошуках правди? Ти витримав в спину сотні ножів, Але впав від душевної рани. Ти бачив у людях світло й добро, Але ж їх відтіняла злоба. Раз у раз розбивав довіру, мов скло, Як тебе не здолала втома? Ти носив стільки болю, у карих очах, Одягав лиш легку усмішку. Друже мій, ну чому, Все ж відкинувши страх, Ти продовжуєш щиро любити?
2025-03-14 23:51:54
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2767
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2162