Міріам Міест
2021-09-30 20:56:14
Майбутнє
Думки вголос, Особисте
Не люблю говорити про майбутнє. Я не одна така, напевно, це сумно. Багато молоді панікує через завтрашній день, а він все настає і настає... Рухається вперед, безжалісно сміється. В тебе є зброя в руках: ти здатен боротись! Але лежиш під його підошвою і скиглиш. Бридко від цього, але по-іншому здається, що голова розірветься, а будь-яке зусилля марне.
Майбутнє тумане. Воно змушує тікати від життя. Здається, що це поставить крапку на всьому- навчання, пошук роботи, пройти оцінювання людей та їх прискіпливих очей. Ти вже не здатен сперечатися, плисти проти течії, збрехати. Ти- відкритий лист. Списаний ручкою, зіпсований чорнильними плямами і зім'ятий. А результату- не має. Бо навіть зусилля не були прикладенні, лише один страх, що паралізує.