Я бачу твої червоні вуста....
Божевільний
Я бачу твої червоні вуста, знаю, яка у тебе мета, та навіть не думай, не смій, бо біля мене повзе завжди той змій. Бійся, він небезпечний: він тебе вкусить, від жахливого болю плакати змусить. Не хочу дивитись на твої муки. Вибач, пробач, але нам не до злуки. Я не зможу стерпіти сліз твій потік. Мені не по силах вберегти тебе, знай. Не підвищуй голос - я і так чую твій крик, але, вибач, мушу тобі сказати "бувай".
2019-06-09 19:17:02
3
0
Інші вірші поета
Життя - це нічого... Муки Іноді буває засинаю... Птах
Інші поети
montelude
@montelude
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Merlin911
@garovan321
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4888
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12573