Digno
João Ninguém
Eu sou merecedor? Dá um jeito. Eu sou sofredor? Supere. Mas eu só queria aliviar a dor? Cresça. Quem disse que eu vou viver? Você é não o "destino". Quem decide meu futuro? Apenas você. Quem escolhe a profissão? Você. Quem você quer acordar é abraçar de manhã? Só você. Sério eu tenho muita saudade de você. WM 27.07.18
2018-07-28 01:48:06
1
0
Інші вірші поета
Mochileiro Eu sou louco Amor Eu tentei 2
Інші поети
Ella Verrremi
@verrremi
Marta_Zeppelin
@Marta_Zeppelin
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4092
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5266