Вірш " Про батьків".
Хто любив мене із самого мого початку? Тоді я ще і не була любима іншими... Як слід лиш відповідь одна: батьки. Мої батьки. Виховували вони мене з самого малку. Допомагали пізнавати світ. Все, що ти не можеш розповісти іншим- можеш розповісти їм. Мамо. Тату. Скільки б мені не було років : п’ять, десять, двадцять та хоч і всі сто! Я буду завжди любити вас. І вдячною за все буду! Як добре, що ви у мене є. Люблю! Ірена Лішул.
2021-02-13 09:50:54
59
3
Комментарии
Упорядочить
  • По популярности
  • Сначала новые
  • По порядку
Показать все комментарии (3)
Archi Man
Мне вельми падабаецца стихи На Беларускай мове СПАСИБО ВАМ ЗА ТАКОЙ СТИХ😀
Ответить
2021-02-18 14:56:29
2
Ірина Ткаченко
@Archi Man Дякую вам за коментарій). На справді цей вірш написаний Українською мовою, але так Українська і Білоруська мова таки подібність трохи є.
Ответить
2021-02-18 15:06:50
1
Archi Man
Я з вами згодны👍
Ответить
2021-02-18 15:20:06
1
Похожие стихи
Все
carpe diem
Рифмы свет увижу в темноте, Листопады нежно за руку возьму. Мы с тобой сидели в тесноте, На твоём плече проснусь к утру. 'Если муза существует, - это ты!' - И с восторгом ты огонь зажёг в моих глазах. Так уверен, так надеешься, что мы Не потонем кораблями на волнах. Представляя, что аккорды - это ночи, А гитара - словно розовый рассвет Ты играешь для меня, и что есть мочи Сохранить мечтаешь тот момент. В твоём свитере тепло. Совсем, как летом. Или просто оттого, что рядом ты?.. Я не знаю, - право, что мне делать? Я так счастлива, что ты не сжёг мосты! В волосах цветы, в руках - 'Джейн Óстен. Гордость и предубеждение'. Прочтёшь? Я хочу послушать. Этот голос... Звёзды видели, кого ты украдёшь. За брусничным шоколадом на трамвае, С пыльных полок книги пахнут по весне Лимонадом, типографией, дождями. Видишь ли ты рифму в темноте?.. © (Copyright, 2020) ⓝⓞⓡⓐ #Конкурс_от_Джимми
68
28
706
Вірш " Про батьків".
Хто любив мене із самого мого початку? Тоді я ще і не була любима іншими... Як слід лиш відповідь одна: батьки. Мої батьки. Виховували вони мене з самого малку. Допомагали пізнавати світ. Все, що ти не можеш розповісти іншим- можеш розповісти їм. Мамо. Тату. Скільки б мені не було років : п’ять, десять, двадцять та хоч і всі сто! Я буду завжди любити вас. І вдячною за все буду! Як добре, що ви у мене є. Люблю! Ірена Лішул.
59
3
377