Вікторія Прохоренко
@Helis
І все на світі треба пережити, бо кожен фініш — це по суті старт.... Л Костенко
Блог Все
4.30
Новости, Мысли вслух
1
21
Самотність
Новости, Мысли вслух
1
16
Перше враження від Чехії
Новости, Мысли вслух, Интересное
1
21
Книги Все
Стихи Все
Життя минуле на замок замкнула
Немає пристрасті у цих рядках, І годі тут її шукати. Бо -лиш біль і зради. Так, і справді за цей час недовгий їх було багато. А ще сльози як ріка. Я б сказала- раніше все було класно, " живемо як в казці". Але не було романтики. Бо він "антиромантик". Я любила, Серце вийняти хотіла. А він мовчав, Ніразу"я тебе кохаю" Не сказав. Але сказав , яка я тварь, І "за*єбала. Все що я "хотіла "вже почула, Перед тим як стукнула дверима, І життя минуле На замок замкнула.
3
0
201
Врятуй мене від темряви (2 варіант)
Врятуй мене від темряви, Щоб не жити в ній мені. Бо так страшно і жахливо, Тут на самоті Коли лиш двоє вас, Ти, і спогади твої. А думки шалено скачуть в голові... Сльози річкою, струмком Стікають по щоці. Ніхто не заспокоїть , Не потішить. Довкола лиш морок й мертва тиша! "20.08.2019"
2
0
305
Врятуй
Врятуй мене від темряви, Щоб не жити в ній мені. Бо це так страшно і жахливо. Тут так самотньо, Бо не має людей зовсім, Ні душі. А я тут вже так давно. Для мене час повільно так пливе. Тут ні води ні соня. Лише думки мої. І від цього так болить щось у нутрі.
9
0
291