Тобі, Христос, хвалу хочу віддати
Тобі, Христос, хвалу хочу віддати, Бо Ти є світло для мого життя, Бо лише Ти, любовію зігрівши, Благословляєш ще моє буття. Рука Твоя мене оберігає Даєш Ти поміч, хоч невірна я, Але любов Твоя гріхи всі покриває, Вона є досконала й вічная. Тобі підношу дяку я від серця, Ти став Спасителем єства мого, І я молю, допоможи так далі жити Щоб не згубила я вінця свого. Для мене Ти бажаеш лише краще, Та часто з під руки я знов втікаю, Благаю, Ти тримай мене сильніше, Без Тебе в світі цьому заблукаю. Даруй мені у цій земній темряві Голосу Твого почути звуки, Щоби не вабили життя гріхи яскраві, Щоб не преречена була на вічні муки. Тобі, Христос, я віддаю життя, Щоб Ти лиш керував ним цілковито, Щоб грішним не було моє буття, І не просіяв Ти мене крізь сито.
2017-11-26 09:27:51
2
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4982
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12694