Тобі, Христос, хвалу хочу віддати

Helen Roo

Тобі, Христос, хвалу хочу віддати, Бо Ти є світло для мого життя, Бо лише Ти, любовію зігрівши, Благословляєш ще моє буття. Рука Твоя мене оберігає Даєш Ти поміч, хоч невірна я, Але любов Твоя гріхи всі покриває, Вона є досконала й вічная. Тобі підношу дяку я від серця, Ти став Спасителем єства мого, І я молю, допоможи так далі жити Щоб не згубила я вінця свого. Для мене Ти бажаеш лише краще, Та часто з під руки я знов втікаю, Благаю, Ти тримай мене сильніше, Без Тебе в світі цьому заблукаю. Даруй мені у цій земній темряві Голосу Твого почути звуки, Щоби не вабили життя гріхи яскраві, Щоб не преречена була на вічні муки. Тобі, Христос, я віддаю життя, Щоб Ти лиш керував ним цілковито, Щоб грішним не було моє буття, І не просіяв Ти мене крізь сито.

2017-11-26 09:27:51

2

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12230

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

3250