Ніхто не знає
Ми день і ніч гадаємо про майбутнє. Ніхто не знає часа свого. Чи завтра ты помреш, чи через років сто Ніхто не відповість тобі, ніхто. Ты можеш жити в паніці завжди І страху піддавшись безглуздя творити, Аби було чим себе заняти, Щоб не думати про смерть, її відганяти. Ми мріємо про час, коли не будуть всі хворіти. А наші рідні житимуть завжди. Та чи настане той час завтра, ти, мені скажи? Сьогодні теж потрібно жити! Навколо тебе так людей багато І замість того, щоб їх покидати, Зроби лиш крок на зустріч, дай пораду, Аби ніхто не диктував кого жбурляти. Ми люди чи істоті, котрі живуть? Вирішуй сам, ким хочеш бути! Чи завтра ти помреш, чи через років сто Ніхто не відповість тобі, ніхто. __________ "Ми усі люди з вами, то ж не забувайте про це!" — з повагою, ваша Берні.
2020-03-17 00:35:15
19
2
Комментарии
Упорядочить
  • По популярности
  • Сначала новые
  • По порядку
Показать все комментарии (2)
L. ПТАШКА #ОЛД
Берни, спасибо ☀️
Ответить
2020-03-17 06:02:32
2
Бернис Кирк
@L. ПТАШКА #ОЛД не за что) ❤️
Ответить
2020-03-17 06:05:43
1
Похожие стихи
Все
...
Как солнце в холодную стужу, Как призрак играющий в тень, Так я свою мелкую душу, Терзая молю целый день. Как ночь дарит миру прохладу, Как тёмная мрачная степь, Так сердце моё необъятно, Не рвётся искусная цепь. Как миру ненужные слёзы, Как людям мой образ нелеп, Я так берегу свои грёзы, Так разум мой чувственный слеп. M_K
50
4
346
Всё во мне о тебе
Всё во мне о тебе, Для тебя эти строки. Я замёрз среди глыб седого люда, Но оставил свой след надолго. Ты не знаешь как я кричу, Разрываюсь на краю обрыва. Мы с тобой увы не вдвоём, Мы с тобою давно остыли. Сдирай остатки пыльной фальши с губ моих, Сними с меня пологи бездны. С тобою я сгорел увы, С тобой остановилось моё сердце. Но знаю, что мы с тобою навсегда, Земле оставим одну тень на крыльях четырех. Надежда во мне давно умерла, Остался один лишь прах.
53
4
1055