На злобу дня

AnnaMary

За вікном вже осінь, Давно пожовкле листя. А ти все думаєш - Чим можеш бути корисна. Зберися з думками Та гайда на працю. Тварини чекають Твоєї віддачі.

2022-10-02 09:06:31

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

AnnaMary

@Лілія Гулик люблю їх

Відповісти

2022-10-03 16:05:58

AnnaMary

@Регіна Касі Я деякий час працювала у ветеринарній клініці))

Відповісти

2023-08-13 18:32:07

AnnaMary

@Регіна Касі Асистентом ветеринара

Відповісти

2023-08-13 18:33:25

Інші категорії

Подійні Для дітей Сумні вірші Вірші до свят Соціальні Історичні

Інші поети

secret

@secretnoclue

Elae Marks

@Elae_Marks

TheCoalwalker

@TheCoalwalker

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

3399

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2723