На злобу дня
AnnaMary
За вікном вже осінь, Давно пожовкле листя. А ти все думаєш - Чим можеш бути корисна. Зберися з думками Та гайда на працю. Тварини чекають Твоєї віддачі.
2022-10-02 09:06:31
28
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
AnnaMary
@Лілія Гулик люблю їх
Відповісти
2022-10-03 16:05:58
1
AnnaMary
@Регіна Касі Я деякий час працювала у ветеринарній клініці))
Відповісти
2023-08-13 18:32:07
1
AnnaMary
@Регіна Касі Асистентом ветеринара
Відповісти
2023-08-13 18:33:25
1
Інші категорії
Історичні Філософські Поеми Подійні Радісні вірші Гумористичні
Інші поети
Nala
@anuton
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2269
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4879