На злобу дня
За вікном вже осінь, Давно пожовкле листя. А ти все думаєш - Чим можеш бути корисна. Зберися з думками Та гайда на працю. Тварини чекають Твоєї віддачі.
2022-10-02 09:06:31
28
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
AnnaMary
@Лілія Гулик люблю їх
Відповісти
2022-10-03 16:05:58
1
AnnaMary
@Регіна Касі Я деякий час працювала у ветеринарній клініці))
Відповісти
2023-08-13 18:32:07
1
AnnaMary
@Регіна Касі Асистентом ветеринара
Відповісти
2023-08-13 18:33:25
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3136
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5168