Олександр
@Alexander_25
Сумний. Обожнюю писати мініатюри)
Блог Все
Новости
6
3
61
Книги Все
Стихи Все
Ти бачила...
Ти бачила? Бачила райських пташок, Ти вчила, завчила безліч стежок... Ти не яблуня...яблука трусиш скоріш, Ти не моя, виривається з губ скоро вірш. Я бачив. Бачив райських пташок, Я вчив, завчив безліч стежок... Я стегна твої обплітаю лозою, Я твій змій, я кохаюсь з грозою. Ми бачили, бачили райських пташок, Ми вчили, завчили безліч стежок. Ми летіли з тобою без крил до небес, Ми згоріли з тобою, так вирішив Зевс. Вони бачили, бачили райських пташок, Вони вчили, завчили безліч стежок. Вони попелом впали на забуті думки, Вони хочуть, благають відчути рядки. Їх не бачили, бачили райські пташки, Їх не вчили, завчили шукати стежки. Їх не знайдуть ніколи, їх стертих імен. Їхню втечу осудять, пісню чорних знамен. Я знайшов. Я знайшов райських пташок, Я ступаю, впиваюсь жаром стежок. Я вмираю, ридаю у тіннях волосся твого, Я твій раб, віддаю повідок щастя мого...
5
0
196
Голем
Ты здесь. Хорошо. Присядь возле камина, К тебе я взываю кошмаром нефилима. Где он всего лишь безмолвная кукла, Имя свои он помнит крайне тускло. К рукам подают белою краску и глину, Другую форму с него слепят воедино. Мой милый, милый голем, Танцуем с тобой вальс одичавших. На шее носишь тотем человека, И взгляд я ловлю твой уставший. Назад не вернуться, небо закрыта. Сквозь улицы ты ступаешь робко, Тело другое, так нежно-хрупко... Счастья людей льётся рекою, Их идеал станет вкусной едой. Помнишь? Когда-то была нефилимом, Статуя теперь я, всегда нерушимо.
5
0
116
В пустелі між твоїх лопаток
В пустелі між твоїх лопаток, ховаю компас навмання. І родимка якраз доречно. Очікую твоє даремне визнання, Оу, це так паскудно-ґречно І полюси наповнюються фарбами твоїх очей. Стривай, невчасно. Лягла із ним. Привіт мені букет із гематом. Замість душі літають бджоли, ідентифікація – скляні Зашити рот, як варіант. Горіти чорним. Сажею у сні...
3
2
172